Гуранець Ярослав Миколайович

(солдат ЗСУ)

(17.11.1983 - 27.05.2023)

Народився Ярослав та проживав у селі Ремчиці, на хуторі Невеселі у багатодітній сім’ї, де крім нього було ще два брати. Гуранці, як і їх предки, обробляли землю, тримали господарство, збирали лісові ягоди та гриби. Закінчивши у 1999 року Яринівську гімназію, здобув професію електромонтера в ПТУ №21 м. Сарни. З дитинства привчений до тяжкої праці в селі, чесно виконав свій військовий обов’язок: строкову службу проходив у військах спеціального призначення. У 2005 році закінчив вище професійне училище Департаменту Державної служби охорони при МВС України, отримавши кваліфікацію електромонтера охоронно-пожежної сигналізації. Працював у державній службі охорони.

У 2014 році був мобілізований у зону АТО. У складі розвідувальної роти воював у Луганській області у 80-й ОДШБр, в/ч пп В3720. Побував у гарячих точках: Щастя, Мар’їнка, поблизу Донецького аеропорту, будучи на посаді кулеметника. Навчився вправно володіти різними видами зброї. Був мужній, відважний, хоробрий, врівноважений, за що у 2017 році отримав Подяку міського голови.

До повномасштабного вторгнення працював далекобійником, але з перших днів війни, не вагаючись, став до лав 104 ОБр ТрО, 60 батальйону «Поліські вовки» в/ч 7072, обіймав посаду старшого стрільця оператора, щоб захищати терени Батьківщини. Мав позивний Клім. 

27 травня 2023 року, під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Дачне Донецької області, внаслідок мінометного обстрілу Ярослав Гуранець загинув. Люблячий тато трьох дітей, коханий чоловік, добрий син, наймолодший та найкмітливіший брат, вірний побратим саме таким залишиться Ярослав у пам'яті людей. Рішучий та вільний – таким залишиться навіки Герой у серцях своїх рідних.

У Героя залишилися мама, два брати, дружина та троє дітей.

Похований в с. Білятичі, Любиковицького старостинського округу, біля могили батька.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ І СЛАВА ГЕРОЮ!!!