Психологічний вісник

«Протидії торгівлі людьми, профілактики насильства, булінгу».

Інформування і застереження: у світі відзначають День протидії торгівлі людьми.

30 липня – Всесвітній день протидії торгівлі людьми. Дата була визначена Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році з метою підвищення інформованості про цю проблему і привернення уваги до тяжкого становища мільйонів жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами торгівлі людьми. Торгівля людьми – це порушення прав людини та форма рабства, яка продовжує існувати у ХХІ столітті і є актуальною проблемою для всіх країн світу, включаючи і нашу. У 1998 році Україна встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми. Покарання за цей вид злочину передбачено у статті 149 Кримінального кодексу. Відповідно до законодавства, торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи. Не дивлячись на значну кількість інформації, багато осіб, які постраждали від торгівлі людьми, не свідомі того, що те, що з ними трапилось, є злочином, а вони – потерпілими. Вони не знають про можливості захисту своїх прав та відшкодування завданої їм шкоди. Тож будьте обережними та обізнаними щодо небезпеки торгівлі людьми!

Якщо Ви потрапили у скрутну ситуацію в межах України або за кордоном,
зателефонуйте за номером 0-800-505-501 або 527.

☎ На «гарячій лінії» надають юридичні, психологічні та інформаційні консультації з питань попередження та протидії торгівлі людьми, безпечного виїзду за кордон та захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів.

Що ж означає визначення «торгівля людьми»?
«Торгівля людьми» означає вербування, перевезення, передачу, приховування або заволодіння людьми із застосуванням насильства або під загрозою насильства, шляхом викрадення, шахрайства, примусу або зловживання владою чи уразливістю становища або шляхом підкупу у вигляді платежів, щоб отримати згоду особи, яка має контроль над іншою.

Із якою метою може здійснюватися торгівля людьми?
Мета різна. Це примусова праця, примусовий шлюб, насильницьке використання в домашньому господарстві, упромисловому або сільськогосподарському секторах, народження дитини примусово або на замовлення, використання в легальному або нелегальному бізнесі, викрадання людей різного віку для трансплантації органів, дітей – для жебракування або нелегального усиновлення.

Чи будуть тотожні терміни «торгівля людьми» і «рабство»?
Будуть, адже рабство – це насильство, і в понятті «торгівля людьми» насильство над людиною здійснюється.

Булінг- системний збій шкільного колективу

Булінг — це регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди людині, дитині. Це довготривале “відторгнення” дитини більшістю членів класу чи групи.

Найчастіше жертвами шкільного насилля стають учні, які мають:

фізичні недоліки або вади – ті, що носять окуляри, діти зі зниженим слухом або з руховими порушеннями;
особливості поведінки – замкнуті або імпульсивні;
особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, виступаючі вуха, криві ноги, особлива форма голови, вага тіла (повнота або худорлявість) тощо;
страх перед школою;
відсутність досвіду життя в колективі (так звані „домашні” діти);
хвороби – епілепсія, заїкання, порушення мовлення, дисграфія (порушення письмової мови), дислексія (порушення читання), дискалькулія (порушення здатності до рахування) і т.д.;
низький рівень інтелекту і труднощі у навчанні;
обдаровані діти;
неохайні (мають брудні речі, неприємний запах).

Рекомендації учням щодо уникнення булінгу:

фізично слабкі, невпевнені, емоційно реагуючі, тривожні
Намагайтеся підтримувати стосунки з усіма учасниками колективу.
Не розпускайте плітки, а почувши плітку, не переказуйте її іншим.
Відстоюйте свою думку, не дозволяйте принижувати себе.
Дотримуйте традиції колективу.
Беріть участь у спільних колективних заходах.
Якщо виникають проблеми у стосунках з однолітками або вчителями, зверніться до дорослих яким ви довіряєте (краще до психолога).

Коротка пам’ятка для вчителів, які працюють із дітьми під час війни

1.Турбуємось про себе і намагаємось не починати роботу без ресурсу.Якщо нам не вистачить сил витримати погляд дитини, наповнений болем, її запитання, реакцію – це посилить її стан занепокоєння та безпорадності.

2. Наше завдання – створити безпечний простір, уякому б дитина відчула близькість – “я з тобою”.Ідеться про простір із чітко структурованими правилами та межами контакту.

3. Якщо ви не маєте досвіду роботи з емоційним реагуванням на почуття та емоції, починати роботу можна буде лише у співпраці з психологом. Цю роботу можна буде проводити лише після фази стабілізації – зміцнення та відчуття безпеки.

4. Не можна використовувати в іграх чи під час занять метафори, образи літаків тощо. Це може травмувати дітей, які були під обстрілами. У роботі спираємося на метафори та образи дому, землі, веселки, води.Навіть образ неба зараз не даватиме дітям стійкості – для багатьох це джерело небезпеки. Будь ласка, зважайте на це, плануючи свої зустрічі з учнями.

5. Якщо в роботі плануєте створювати щось із частин, наприклад кубиків, пам’ятайте:якщо деталі руйнуватимуться, це може нагадувати дітям зруйнований будинок. Діти самі можуть обрати таку гру –тоді для них це буде помічне.До того ж будьте уважні до звуків, що використовуються в супроводі.

6. Не пропонуйте дітям жодних образів воєнної техніки.Приймається лише той варіант, коли вони самі хочуть намалювати, виліпити чи обговорити це. Натомість працюйте над образами сили та стійкості й частіше просіть дитину намалювати, зобразити те, що є її силою.

7. Пам’ятайте, що ми проводимо зустрічі для того,щоби дати дітям стабільність у теперішній реальності, відволікати їх і розважати цікавими фактами, захопливими розповідями. Війну, танки, вибухи вони бачать у новинах. Вони чують про це від батьків, рідних і близьких.Уявіть, що ви працюєте з дитиною з Харкова, яка сидить у бомбосховищі. Усі розмови про війну для неї зараз – додаткове травмування. Будь ласка, зважайте на це.

8. Для дитини,яка пережила втрату, втратила близьких або будинок, абсолютно неприпустимі слована кшталт“час лікує”, “у всьому є й хороший бік”, “подивися, який тут є хороший варіант для тебе”. Ці слова некоректні та неетичні.Дітям важливо почути: “Те, що ти пережив – жахлива трагедія, це жахливо й так шкода, що тобі довелося через це пройти. Я захоплююсь твоїми мужністю та силою. Попри таке горе, ти справляєшся, як справжній герой. Я дуже хочу тебе обійняти та захистити”.

9. Якщо дитина починає говорити, що б вона не говорила,ми її слухаємо й не перебиваємо!Киваємо, підтримуємо й наприкінці робимо акцент на тому, що навіть слухати – це дуже важко. Далі можна сказати: “Але я бачу, який ти сильний і як ти справляєшся”.Проте не давайте порад, поки вас не попросили про це.